Адаптований на 20 % варіант програми вокального колективу розрахований на  підготовку дітей молодшого, середнього та старшого віку.

У групі початкового рівня, перший-другий рік навчання - 15 вихованців, 2 роки навчання;

у групі основного рівня, перший рік навчання - 15 вихованців, 2 роки навчання;

у групі вищого рівня, перший та наступні роки навчання - 10-I2 гуртківців, 2 роки навчання.

Колектив формуються з урахуванням віку дитини, її підготовленості. Для групи  початкового рівня навчання рекомендований вік - 6-8 років, у групі основного рівня навчання – 9 - 13 років,  вищого – 14-18 років. Загальна кількість годин у групі початкового рівня - 144 години (4 години на тиждень), у групі основного та вищого рівня -216 (6 годин на тиждень).

Актуальність навчальної програми пов’язана з духовним і трудовим вихованням гуртківців. Програма спрямована на розвиток у вихованців національної самосвідомості, любові до рідного краю його народу та історії. Цьому має сприяти ознайомлення гуртківців з кращими зразками народної вишивки, творчістю визначних народних майстрів, відвідання тематичних виставок .

Гурток об’єднує дітей, які виявляють інтерес до української вишивки, культури, побуту та традицій українського народу.

Навчальна програма побудована лінійним способом. Реалізується у гуртку художньо – естетичного напряму декоративно-ужиткового профілю та спрямована на вихованців середнього та старшого шкільного віку від 8 до 17 років.

Розроблена на основі:

• Програми гуртка «Художня вишивка» (Збірник програм з позашкільної освіти, рекомендованими Міністерством освіти і науки України,- Київ, «Грамота», 2009), до програми внесені зміни та доповнення, які враховують місцеві національні традиції та особливості.

• Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, затвердженого  Міністерством освіти і науки України від11.08.2004, №651.

Метою програми є формування компетентностей особистості засобами гуртка «Художня вишивка».

Основні завдання полягають у популяризації художньої вишивки та формуванні у гуртківців таких компетентностей:

пізнавальної, що забезпечує ознайомлення з поняттями та знаннями, які стосуються художньої вишивки як одного з видів народної творчості;

практичної, що сприяє оволодінню навичками виготовлення різноманітних вишитих виробів;

творчої, що забезпечує формування творчих здібностей;

соціальної, що сприяє вихованню  дбайливого,  шанобливого ставлення до народних традицій, національної свідомості, формування естетичного смаку.

Навчальна програма передбачає два роки навчання:

1-й рік − початковий рівень, − 144 год. на рік, 4 год. на тиждень;

2-й рік − основний рівень,− 144 год. на рік, 4 год. на тиждень.

Навчальну програму розроблено Савченко Лідією Миколаївною, керівником  гуртка фольклорного колективу Сумського районного Будинку дітей та юнацтва на базі Червоненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області. 

Програма адаптована. Розроблена на основі Програми гуртка дитячого фольклорного колективу зі збірника «Програми з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму, упорядник Ткачук В.В. - К. : Грамота 2008. - Вип.1. Рекомендована Міністерством освіти і науки України (Лист Міністерства освіти і науки України № 1 /11-5303 від 18.07.2008 р.). 

Навчальну програму розроблено Голомою Галиною Сергіївною, керівником хореографічного гуртка Будинку дітей та юнацтва на базі Верхньосироватської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області. 

Дана навчальна програма розрахована для хореографічного гуртка, де склад вихованців різноманітний і по здібностям, і по віку та розрахована на дітей 6-18 років.

Програма поєднує тренувальні вправи і танцювальні рухи класичного, народно - сценічного та сучасного танцю. Теоретичні відомості по музичній грамоті даються в процесі занять і в ході роботи над постановкою танцю.

При розробці програми була використана «Програма гуртка класичного танцю» автора Л. Ю. Цвєткової («Збірник програм для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів. Художньо-естетичний напрям: Хореографія. Театр / А. Г. Божко, М. В. Вєліт, І. В. Валуйко та ін. – Суми: ТОВ Видавництво «АНТЕЙ», 2005», «Навчальна програма МОН «Музично-ритмічний розвиток дітей та музична грамота» (протокол № 4 від 07.11.2012р. лист ІІТЗО від 27.11.2012 №14 1/12-Г-359)», «Навчальна програма МОН «Класичний танець» (протокол № 4 від 07.11.2012р. лист ІІТЗО від 27.11.2012 №14 1/12-Г-359)»,  «Навчальна програма МОН «Український народно-сценічний танець» (протокол № 4 від 07.11.2012р. лист ІІТЗО від 27.11.2012 №14 1/12-Г-359)»).

У програмі враховано основні вимоги, які визначені у Законі України «Про освіту», Законі України «Про позашкільну освіту», Законі України «Про охорону дитинства», наказі Міністерства освіти і науки України № 676 від 22.07.2008 «Про затвердження Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України» та листі Інституту інноваційних технологій і змісту освіти № 14.1/10-1685 від 05.06.2013 «Про методичні рекомендації щодо змісту та оформлення навчальних програм із позашкільної освіти».

Програма розрахована на 8 років навчання за трьома рівнями (початковий, основний та вищий), поєднує тренажні вправи з танцювальними рухами класичного, народно-сценічного, сучасного танцю.

Початковий рівень розрахований на два роки:

1-й, 2-й роки - 144 години на рік ( 4 години на тиждень).

Основний - на чотири роки:

1-й рік - 144 години на рік ( 4 години на тиждень);

2-й,3-й,4-й роки - 216 години на рік ( 6 годин на тиждень).

Вищий - на два роки навчання – 216 години на рік ( 6 годин на тиждень). 

Романенкова Яніна Володимирівна, учитель музики Верхньосироватської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області. 

Програма роботи колективу естрадної пісні є надзвичайно актуальною, оскільки сучасна естрадна пісня стала найпопулярнішим музичним жанром. Під час занять у колективі діти отримують необхідні знання у галузі світової та української культури, акторські навички та навички вільного спілкування з аудиторією, уміння досконало володіти голосовим апаратом.

Метою програми є формування компетентностей особистості засобами естрадної пісні.

Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:

1. Пізнавальної, що забезпечує ознайомлення з кращими зразками світової музичної культури; оволодіння музично-теоретичними знаннями.

2. Практичної, що сприяє формуванню навичок естрадного вокалу.

3.  Творчої, що забезпечує підвищення майстерності використання основних якостей співочого голосу; формування музично-естетичного смаку та розширення загального світогляду, виховання гармонійно розвиненої особистості; пошуку нових підходів до колективної імпровізації.

4. Соціальної, що сприяє вихованню громадянської свідомості, націо­нальної гідності через виконання кращих творів вітчизняної музики; формуванню нави- ків професійної взаємодії в колективі, прагненню до створення комфортного, доброзичливого клімату.

До колективу входять вихованці віком від 6 до 18 років. Приймають­ся усі бажаючі. При зарахуванні до гуртка у них перевіряються музичний слух, голос, відчуття ритму, музична пам'ять, грудний і головний регістри.

Специфіка роботи колективу передбачає теоретичне ознайомлення вихо­ванців із основними музичними, літературними та вокальними знаннями, практичну роботу зі створення художнього образу, основ сценічного руху та ритміки. При викладанні теоретичного матеріалу використовуються такі методи роботи як розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація тощо.

Навчальна програма розрахована на 6 років навчання:

початковий рівень – 2 роки навчання (діти 6-11 років): перший та другий роки навчання – 216 год. на рік, 6 год. на тиждень;

основний рівень – 2 роки навчання (діти 12-14 років): перший та другий роки навчання – 216 год. на рік, 6 год. на тиждень;

вищий рівень – 2 роки навчання (діти 15-18 років): перший та другий роки навчання – 216 год. на рік, 6 год. на тиждень.

Тривалість навчання у групах початкового рівня становить 2 роки для дітей віком 6 -11 років. Заняття проводяться тричі на тиждень по 2 год.

Навчальна програма розроблена Бойко Наталією Олександрівною, керівником хореографічного гуртка Сумського районного Будинку дітей та юнацтва на базі Стецьківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області.

Навчальна програма реалізується у гуртку художньо-естетичного напряму хореографічного профілю та розрахована на вихованців 5-18 років. При розробці програми була використана «Навчальна програма «Хореографія» за заг. ред. Захарової О. Г., Козинко Л. Л., Схвалена Комісією з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.» (Протокол № 2 від 09.04.2014 р., лист ІІТЗО від 07.07.2014 р. № 14.1/12-Г-1128) (http://zpo.ucoz.ua).

У програмі враховано основні вимоги, які визначені у Законі України «Про освіту», Законі України «Про позашкільну освіту», Законі України «Про охорону дитинства», наказі Міністерства освіти і науки України No 676 від 22.07.2008 «Про затвердження Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України» та листі Інституту інноваційних технологій і змісту освіти No 14.1/10-1685 від 05.06.2013 «Про методичні рекомендації щодо змісту та оформлення навчальних програм з позашкільної освіти».

Сценарій звітного концерту танцювального колективу «Іскринка» Сумського районного Будинку дітей та юнацтва на базі Верхньосироватської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів керівник Голома Галина

"Допоміжні гімнастичні вправи на підлозі, «маятник» - для сили м'язів спини"- 

конспект заняття Плужник Єлизавети Олександрівни, 

керівника хореографічного гуртка СР БДЮ Сумської районної ради 

Сумської області на базі Великочернеччинської СШ І-ІІІ ступенів.

Танцюєм міжпланетні свої па…

А міст, як і в житті – з двома кінцями…

І ця хвилина танцю – золота,

Бо цілий Всесвіт зібраний над нами!..

Мета: перевірка набутих знань і умінь гуртківців із сучасного танцю. Виховання витривалості, наполегливості та чемного ставлення один до одного

Форма проведення: відкритий показ

Очікувані результати:

• засвоєння основних рухів сучасного танцю та гімнастичних вправ на підлозі, зокрема вправи «маятник» - для сили м'язів спини;

• виховання витривалості та наполегливості;

• оволодіння навичками колективної роботи; взаємодопомоги у вирішенні проблем. 

Музично-ритмічні рухи – це форма виконавчої діяльності, до якої входять вправи, ігри, таночки. Керуючи іграми й танцями, треба всіляко сприяти розвиткові дитячої ініціативи, творчості, винахідливості. Заняття ритмікою допомагають дітям полюбити музику, сприяють розвитку емоційного реагування на музику, загострюють сприйняття, розвивають музичний слух та чуття ритму, збагачують гуртківців новими музичними знаннями, розширюють їхній музичний кругозір, розвивають творчу уяву та мислення.

керівник хореографічного гуртка

Сумського районного БДЮ

Голома Г.С.

В сучасних умовах для виховання майбутнього покоління дуже важливе значення має хореографічне мистецтво. Хореографічне мистецтво поєднує в собі музику, драматургію, літературу, образотворче мистецтво, й танець,тому воно завжди привертало до себе увагу дітей, набуло широкого поширення в дошкільних установах, загальноосвітніх школах. Хореографічні відділення в школах мистецтв та хореографічні школи показали себе на практиці як перспективна форма естетичного виховання дітей та підлітків, в основі якої лежить прилучення їх до хореографічного мистецтва.

Воно забезпечує більш повний розвиток індивідуальних здібностей дітей, і тому навчання в хореографічних колективах має бути доступне значно більшому колу дітей та підлітків. Вони люблять мистецтво танцю і відвідують заняття протягом досить тривалого часу, виявляють наполегливість і старанність у придбанні танцювальних знань і умінь. Використовуючи специфічні засоби мистецтва танцю, зацікавленість дітей, керівники хореографічних гуртків мають можливість проводити велику виховну роботу.

Навчально-виховний процес у хореографії будується на активній взаємодії педагога з діть­ми. Яким би незначним не був результат, керівник гуртка повинен підтримувати зу­силля дітей, стимулювати їх. Перед вихованцями ставиться ясна і доступна мета. Зацікавлені у досягненні цієї мети, гуртківці проявлять і свою власну ініціативу, що необхідно для виховання творчого початку.

Дитячу ініціативу педагогові слід вчасно помітити і підтримати. Ди­тина побачить результати своєї праці, і це принесе їй велику радість. А педагог при цьому досягне єдності морального і естетичного вихован­ня.

Після детального пояснення і показу чергового завдання, яке повинно викликати у гуртківців яскраві танцювальні враження, педагог зосе­реджує свою увагу на тому, як вони виконують це завдання, як прояв­ляються їхня активність, почуття, мобілізується увага і, особливо, як діти перемагають труднощі при засвоєнні матеріалу. Педагогу треба бути стриманим, тактовним, нічого не нав'язувати і не підказувати їм. Вони повинні вільно проявляти свою ініціативу.

Дитячу активність слід виховувати не поспішаючи, обережно, послі­довно.

Виконуючи завдання педагога, діти повторюють його декілька разів. Їх активність в цей період повинна спрямовуватися на те, щоб із кож­ним повтором краще виконати завдання, виправляючи помилки, на які вказав педагог.  Самостійне вико­нання завдання допомагає краще засвоїти матеріал, сприяє розумовому художньому розвитку, відкриваючи простір творчій ініціативі. І тому одне з головних завдань педагога - зуміти привчити вихованців до  самостійності. Бо людина, що звикла до самостійності, зуміє цікаво організувати   свою роботу, знайти життєву перспективу, виробити характер і яскраву індивідуальність.

Діти з радістю виконують різні доручення, прагнуть зробити навіть більше, ніж від них вимагають. Але допускати цієї стихійності не слід, бо нерідко непосильне завдання, яке бере на себе дитина, може негативно вплинути на її нервову систему. Тому педагогу підбирати і давати завдання слід обережно, враховуючи індивідуальні можливості, особливості нервової системи кожної дитини.

Виховання самостійності слід починати з дуже простого і однакового для всіх завдання, наприклад, самим придумати гру, рух для передачі образу тварини, птаха, ляльки; запам'ятати послідовність рухів; у завданні, етюді, танці знайти рух і образ, відповідні до музики і т. п.

Уважно спостерігаючи за дітьми, педагог виявить, що серед них є сміливі, лідери, вони швидко виконують завдання, а є сором'язливі, і їм на виконання завдання треба більше часу, хоча в потенціалі обидві групи мають однакові можливості. Дітей вразливих, сором'язливих тре­ба «розкривати» поступово, не поспішаючи, без примусу, щоб не завдати їм травми, не викликати почуття невпевненості, думки, що вони гірші від інших. Інакше такі діти замикаються у собі, здібності їхні гальмуються. Ось чому при загальних завданнях педагогові слід орієнтуватись на па­сивніших дітей, а в індивідуальних - виходити з можливостей кож­ного.

Самостійну діяльність можна починати тоді, коли накопичений пев­ний матеріал: запас рухів, умінь, навичок, знань.

З розвитком самостійності дитина утверджує себе як особистість, свідомо бере участь у житті колективу і відповідає за свій колектив.

 Художня діяльність допомагає розкрити обдарованість кожної дитини, створити ідеал, до якого вона прагне. Для цього потрібні чуйність, знання різноманітних методичних прийомів, щоб, виходячи з можливостей кожної дитини, індивідуально застосову­вати саме той прийом, який відповідає особливостям її розвитку і ви­рішенню поставленого завдання.

Педагогіка хореографії виконує не тільки загальноосвітні виховні функції, а й оздоровчі, оскільки здійснює і фізичне виховання. Щоб до­могтися певних результатів, педагог ставить перед дітьми по можливо­сті конкретні завдання, наприклад, виховання вольових якостей шляхом подолання технічних труднощів, зміцнення здоров'я постановкою осанки.

Організація художньої діяльності забезпечується добором методич­них прийомів, що викликають у дітей бажання творчості. 

Керівник хореографічного гуртка БДЮ

Ткаченко Н.В.

Важливим параметром повноцінного та гармонійного зростання особистості є її здатність творити. Розвиток цього творчого потенціалу покладається й на позашкільну освіту. У ранньому віці образотворча діяльність становить одну з найдоступніших й емоційно захоплюючих форм творчості дитини.

    Одним із завдань кожного заняття образотворчого мистецтва є розвиток емоційної пам’яті, естетичних почуттів, творчої уяви вихованців. Інтеґровані заняття надають найбільшу можливість для створення особливих умов використання інноваційних підходів, щоб змусити дітей мислити шляхом діалогу, обміну думками, висловлювання своїх почуттів та особистої точки зору.
    Така робота проводиться перед виконанням творчих завдань. За програмою – це створення самостійних образотворчих робіт, тобто малювання на теми навколишнього життя, ілюстрування літературних творів.
    Таким чином, можна визначити алгоритм інтеґрованого заняття:

• емоційне збадьорення й інтелектуальна стимуляція навчальної діяльності;

• виявлення причино-наслідкових зв’язків та розкриття закономірностей різноманітних процесів і явищ світу;

• уміння робити висновки;

• спонукання до активного пошуку, який виявляється в ініціативності й самостійності дитини;

• надання схеми для самостійного розв’язання пізнавальних завдань;

• уміння аналізувати й синтезувати інформацію;

• уміння схоплювати ідеї;

• високий рівень допитливості;

• використання різноманітних джерел у самостійному пізнанні навколишнього світу;

• уміння міркувати;

• побудова гіпотез;

• застосування ідей на практиці.

Інтеґровані заняття допомагають навчити дітей мистецтву бачити, слухати, почувати й відчувати. Тільки на емоційній основі встановлюються міцні зв’язки дитини з навколишньою дійсністю і світом мистецтва.

Карпенко Валентина Володимирівна,

                                                             керівник гуртка «Чарівний пензлик»
                                                             Сумського районного БДЮ

•ПІБ – Ткаченко Наталія Володимирівна

•Освіта – вища

• Навчальний заклад - Київський державний інститут культури       ім. О.С.Корнійчука (1986) за спеціальністю “Керівник самодіяльного хореографічного колективу”

• стаж роботи -25 років

• стаж роботи на посаді керівника гуртка БДЮ – 9 років

Музично-естетичний смак буде розвиватися більш успішно тоді, коли дітей будуть навчати слухати, співати, аналізувати свою народну музику.

Широке використання музики свого народу в навчанні у дітей підвищує рівень їх музичного сприймання, яке має осмислене, емоційне, що виявляється в стійкій, постійній увазі дітей до заняття, в намаганні більше дізнатися про творчість різних композиторів, частіше слухати рідну музику.

Дуже важливо налагодити позакласну і позашкільну музично-виховну роботу, і перш за все, сприяти розвиткові дитячої художньої самодіяльності. Повсякденна турбота про естетичне виховання дітей – це спільна справа позашкілля, сім'ї, громадськості. Адже майбутнє мистецтва багато в чому залежить від того, як нові покоління оцінять великі творіння музичної культури минулого і сучасного. Тому музична народна творчість – це одна з найважливіших основ системи музичного виховання.

Народна пісня – має виняткову роль в правильному, бережливому формуванні дитячих голосів. Тому вивчення музичного фольклору має велике значення в музично-естетичному вихованні підростаючого покоління.

Керівник ансамблю народної пісні Савченко Л.М.

Хореографічне мистецтво, як і духовна культура в цілому, тісно пов’язане з історією народу, його традиціями. Засобами народної хореографії формується національна самосвідомість та повага до загальнолюдської культури.

Українське хореографічне мистецтво – це потужний фактор гуманізації суспільства, розвитку духовності та моральності, відродження національних традицій. В. Верховинець, видатний український фольклорист, етнограф і хореограф, у книзі «Теорія українського народного танцю» зазначав, що українське хореографічне мистецтво має вивчати народні танці, які         «…наповнюють душу естетичним задоволенням, мають свою особливу мову, яка завжди свіжа, нова і мила…»   

            Голома Г.С.,

керівник хореографічного гуртка БДЮ

Сценарій виховного заходу із застосуванням проектної та мультимедійної технологій

Національний танець - душа народу (проект)

Мета проекту: формувати у вихованців гуртка прагнення до реалізації їх творчого потенціалу; розвиток творчих здібностей дітей та творчої уяви, пізнавальної та дослідницької діяльності; забезпечувати формування умінь та навичок необхідних для самостійного створення танцювальних композицій вміння орієнтуватися в інформаційному просторі; виховувати естетичний смак.

Ткаченко Наталія Володимирівна керівник хореографічного гуртка

Сумського районного Будинку дітей та юнацтва 

Сумської районної ради Сумської області

Сценарій виховного заходу із застосуванням проектної та мультимедійної технологій

Національний танець - душа народу (проект)

Мета проекту: формувати у вихованців гуртка прагнення до реалізації їх творчого потенціалу; розвиток творчих здібностей дітей та творчої уяви, пізнавальної та дослідницької діяльності; забезпечувати формування умінь та навичок необхідних для самостійного створення танцювальних композицій вміння орієнтуватися в інформаційному просторі; виховувати естетичний смак.

Ткаченко Наталія Володимирівна керівник хореографічного гуртка

Сумського районного Будинку дітей та юнацтва 

Сумської районної ради Сумської області