"Кажуть, час загоює рани. У випадку війни та загибелі, мені здається, не загоює. Він може лише відносно приглушити біль, але втрати не зменшить анітрохи. Нам не хочеться, щоб час, зменшуючи болісні відчуття, стирав і пам'ять про загиблу людину. Якою б жорстокою не була правда про війну, маємо розуміти, що піти добровільно відстоювати незалежність держави – це вже геройський вчинок, гідний поваги та шани. Миколі Охріменку випало стати героєм війни на Сході України. Хоча, як на мене, то це був його свідомий вибір. Він один із тих патріотів, які мріяли бачити рідну країну вільною, незалежною, неподільною та… щасливою. Микола Охріменко – один із тих, хто без вагань і сумнівів пішов захищати державу. Він один з тих справжніх героїв, які заплатили занадто високу ціну за свою мрію. А мріялося ж іще радіти життю, ростити дітей, любити, адже й саме життя починається з любові..."

Такими рядками починається історія про героя АТО, нашого земляка Миколу Охріменка. Матеріали підготувала пошукова група "Поклик" Яструбинського НВК у складі Василенка Вадима, Чечель Катерини, учнів 9 класу, Шаповал Ольги, учениці 11 класу, під керівництвом Пугач Наталії Петрівни. Робота - викачати із сервера.