А осінь ховається в гори…

Ось вона й показала своє справжнє цьогорічне обличчя: дощова, пронизливо вогка й терпко холодна, з короткими уривками контрастного бабиного літа, скупа на останнє проміння…Але там, де сонце починає новий коловорот, вона інша – спокійна й виважена, передбачена й тепла. Саме такою бачили осінь туристи Сумського району, перебуваючи з 20 по 30 жовтня 2012р. у пішохідному туристичному поході ІІІ ступеня складності по Криму. Команда у складі 6 учнів Великочернеччинської спеціалізованої школи, 3 учнів Юнаківської ЗОШ, студента СНАУ Осіпчука Сергія та заступника керівника групи Майдана Владислава, студента СДУ, і керівника групи Котькала Олексія Володимировича, керівника туристичного гуртка БДЮ на базі Великочернеччинської школи, взяла участь у Всеукраїнському чемпіонаті зі спортивних походів зі студентською та учнівською молоддю.

Відлік кілометражу почався з траси Сімферополь-Алушта в бік с.Лаванда, що розташоване під унікальною Долиною привидів – екзотикою Кримського півострову для людей з багатою творчою уявою. Авжеж – стільки різних химерних фігур можна побачити тут замість вдало виточених вітром, кам’яних скель. Перша ночівля біля руїн укр.Фуни подарувала туристам, а особливо дебютантам походів, незабутні враження від чисто-солодкого повітря, туристської пісні та мільйонних вогнів далекого міста над морем.

Складний перехід другого дня через Демерджи-Яйлу коридором між скелями Долини привидів давався не просто. Проте краса гірських краєвидів у поєднанні з безкінечністю морського простору була того варта. Зійшовши з вершини г.Південної Демерджи, група мала можливість подивитися на вдсп.Джурлу, а ще за декілька км – помилуватися швидким передзвоном вдсп. Джур-Джур. Табір розташували на т/с Ай-Алексій неподалік однойменного джерела і вже за спільною вечерею обговорювали пройдений маршрут, ділилися враженнями й планували новий день під гітарні акорди Агаркова Іллі та Осіпчука Сергія.

Зранку група почала рух у напрямку т/с Південного Суату до т/с Партизанська галявина. Напругу та втому під час ходьби знімали через неабиякі дотепні жарти вже досвідченого туриста, неодноразового призера та переможця областого етапу Всеукраїнського чемпіонату зі спортивних туристських походів, Гур’янова Вадима, який ще раз виправдав довіру керівника групи, сумлінно виконуючи обов’язки старости групи. Мабуть, кожному з хлопців запам’ятається відвідування власноруч змайстрованої бані, перебуваючи на місці ночівлі. Потіснившися під наметом із клейонки, туристи весело купалися в р.Партизанська, обмінюючись вигуками захвату. А біля язикатого вогнища ще довго гралися в улюблену гру під час походів – в «асоціації», дивуючись неабиякому театральному мистецтву старанного й відповідального спортсмена Пилипчука Олександра.

Пройшовши повз т/с Буковий Кордон та т/с Малинову, група орієнтувалася на спуск у с.Перевальне, набравши досить швидкого темпу. Мабуть, давалися взнаки полегшені рюкзаки або ж певний рівень адаптації до фізичних навантажень. Так, дівчатам Миненко Оксані і Рожковій Насті такі випробування не з першого дня були легкими.

Цей день був особливим, бо ніс туристам вирішальний іспит на витривалість, взаємопідтримку, надійність. Підйом на Чатир-Даг-Яйлу «віслючою» стежкою (а назва точно відповідає тим зусиллям, що їх треба докласти) був затяжний, проте він маневрував з частими привалами, панорамою відкритого, як на долоні, м.Сімферополя, вершками молочних хмар над Чорним морем. Через сильний вітер на плато були змушені ночувати на платній стаціонарній т/с Онікс-Тур у будинку. А наступного дня відвідали екскурсію в окрасу гірського Криму – печеру Еміне-Баїр-Хосар – і залишилися приголомшливі природними шедеврами. Тут і унікальна постать Духа печери – кам’яного спелеолога, і, наче справжня, монолітна шапка Мономаха, і знерухомлені каскади сталактитово-сталагнітових водоспадів. Новачку пішохідного туризму Литвиненку Дмитру буде що згадати зі свого першого походу! А для витривалих, виважених та спокійних друзів Павловського Євгена та Нишпоренка Євгена цей похід запам’ятається з висоти пташиного польоту у 1100м над рівнем моря.

Фінішною точкою маршруту стало невеличке с. Мраморне, у якому мандрівників чекала тепла й затишна оселі бабусі однієї з учасниць походу Костенко Вікторії. Мабуть, ще довго туристу будуть згадувати з неабиякою вдячністю Надію Тимофіївну та її щиру гостинність.

Швидко промайнули 10 днів життя в іншому вимірі – без скупих e-mail, віртуальних on-line-спілкувань, з малодоступним мобільним зв’язком…такого життя, смак якого ми, люди ХХІ ст., почали поступово забувати через свою постійну зайнятість та знервованість. А воно варте того, щоб пронести на собі близько 20кг, пройти до 100км і бути при цьому на реальній висоті!

Учасники групи щиро вдячні директору сумського районного БДЮ Коротенко О.М. та фінансову та моральну підтримку туристичного походу.

                                                                         Котькало Є.С.