«Цукрові» гори понад Пслом 

або геологічний калейдоскоп у Могрицькому кар’єрі білої писальної крейди,

як типовому карсті Сумської області

Комплексний розвиток господарства вимагає всебічного вивчення та врахування місцевих природних умов. Особливо це відноситься до вивчення карсту – процесу, який істотно впливає на ландшафтні особливості території, її рельєф, стік, підземні та поверхневі води, водний та хімічний стік. Карстові процеси та форми, що виникають при цьому, справляють істотний вплив на господарську діяльність людини: водопостачання, будівництво, освоєння сільськогосподарських угідь тощо. Тому актуальність даного питання зумовила вибір теми нашої краєзнавчої роботи, а саме: «Могрицький карʼєр білої писальної крейди як типовий карст Сумського району Сумської області».

Метою краєзнавчого дослідження було визначити умови формування головних карстових форм і ролі карсту під час утворення місцевого ландшафту, виявити основні чинники формування карсту, дослідити карстові форми рельєфу, розвиток карстового процесу на території нашої області, оволодіти простими методами камеральних і польових геоморфологічних досліджень.

Джерелами для збору матеріалу була експедиція нашої пошукової групи до крейдяних кар’єрів села Могриця, робота з картографічними матеріалами та власні краєзнавчі дослідження під час камерального періоду.

Мо́гриця – село в Сумському районі Сумської області, що знаходиться на правому березі річки Псел. На даній території ми можемо спостерігати як залишки теплого тропічного моря, так і сліди діяльності потужного льодовика, який сформував цікавий горбистий ландшафт. Про тепле море свідчать крейдяні кар’єри, адже крейда – це ні що інше, як залишки скелетів морських тварин.

Отже, карст – це процес розчинення чи вилуговування гірських порід поверхневими та підземними водами і формування специфічного (поверхневого та підземного) рельєфу.  Карстуванню легко піддаються такі породи, як сіль, гіпс, вапняки, доломіти, крейда, мергель. 

Під час краєзнавчого дослідження нами було здійснено опис геологічного відслонення та території Могрицького карʼєру. Верхній відділ, а точніше маастріхтський ярус, представлений білою писальною крейдою білого, місцями жовтуватого, кольору, де вміст СаСО₃ в крейді складає близько 97%. У товщі білої писальної крейди нами було знайдено рештки скелетів організмів різних типів безхребетних: молюсків, белемнітів, неправильних їжаків, коралових поліпів.

Другий шар – представлений кварцевими пісками з глауконітом. Ця частина має сірий і зеленувато-сірий кольори, середньозернисту структуру. Видима потужність до 120 см. Контакт з вищезалягаючим шаром чіткий, хвилястий.

Третій шар, а саме верхній відділ, представлений лесом палевого кольору, пронизаний коренями рослин і поодиноких дерев. Ця частина розбита вертикальними тріщинами на великі брили. Видима потужність шару до 2м.

Останній шар складає ґрунтово-рослинний покрив, потужністю 15-20 см, пронизаний корінням різнотравʼя і дерев.

У місцях розробки білої писальної крейди, де відсутні перекриваючі породи і відсутній дерново-рослинний покрив, відбувається поступове розширення і заглиблення відкритих тріщин, розширення верхніх частин лійок. Зростанню лійок сприяє розчинення породи білої писальної крейди атмосферними опадами: дощами і танучими снігами .

Наше дослідження показало, що на даній території на дні лійок утворюються вузькі водопоглинаючі понори, зростаючі лійки подекуди зливаються одна з одною, а інколи утворюються навіть провалля.

Зазвичай, у місцях утворення лійок спостерігається активне дренування, тобто просочування підземних вод, а на узбережжі річки проявляються виходи підземних вод у вигляді джерел. Так, за селом Могриця, на північно-східній її околиці, ми спостерігали джерело. На 1м² нарахували до 80 місць виходу підземних вод. Поруч знаходиться бетонне кільце, у якому накопичується джерельна вода, яку можна пити. Поруч на високому правому березі зафіксовано карстові лійки. Спостереження за їх розмірами протягом трьох років показують, що лійки збільшують свої розміри в середньому на 10-20 см в рік, а максимум - до 70 см.

Нами визначено, що висота берегового уступу у районі проведення досліджень, до 34 м, а підйом поступово підвищується проти течії річки до 37м уступами (сходинками). На кожній сходинці спостерігаються лійки, які постійно ростуть і подекуди з часом зливаються.

Таким чином, це ще раз свідчить про те, що саме в Могриці ми маємо справу з карстом у чистому вигляді, тому що на корінному правому березі річки Псел, де утворилися лійки, ґрунтово-рослинний покрив залягає безпосередньо на білій писальній крейді.

Завдяки польовим роботам та опрацюванню літературних джерел, ми з’ясували, що в районах поширення слабкозцементованих карстових порід, а саме писальної крейди, утворюються однорідні карстові форми рельєфу – лійки та понори. Можливо, десь у глибині крейдової товщі утворилися печери, але, спостерігаючи денну поверхню, ми не маємо підстав стверджувати про їх наявність.

Протягом 15 років на цих теренах кожен рік відбувається цікавий Ленд-Арт-симпозіум. Роботи ленд-арту не повинні бути по відношенню до ландшафту зовнішніми чи привнесеними, останній використовувався, скоріше, як форма і засіб створення витвору. Часто роботи виконуються на відкритій і віддаленій місцевості, де митці опиняються наодинці з собою і природними силами. Тому не дивно, що прихильники даного мистецтва для своєї творчості обрали саме карʼєри білої писальної крейди с. Могриця Сумського району Сумської області.

Перебуваючи у цій місцевості, починаєш розуміти, що людина ніколи не може бути вільною – вона постійно є заручником власних думок, страхів чи різних табу… З еволюційним розвитком людина підкорила собі вогонь, навчилася керувати вітром і водою, опанувала навіть небо. Вільним на Землі є тільки час, він – єдиний, кому ніхто й ніколи не зможе віддавати накази, а тому він по-своєму пише життя на тлі незайманої природи «цукрових» гір…

Учасники краєзнавчої експедиції - вихованці

фізкультурно-спортивного гуртка "Спортивне орієнтування" БДЮ

на базі Великочернеччинської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.

керівник експедиції Котькало Є.С., методист БДЮ,

учитель біології та основ екології

Великочернеччинської спеціалізованої школи