Інструкція з охорони праці  № 14 під час проведення занять з хореографії (викачати з сервера)

Журнал реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності для вихованців хореографічного гуртка (викачати з сервера)

Журнал реєстрації вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності для вихованців хореографічного  гуртка (викачати з сервера)

1. Умови проведення обласного етапу Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Чисті роси», номінація «хореографічне мистецтво» – «Віночок дружби».

2. Умови проведення обласного етапу Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Чисті роси», номінація «хореографічне мистецтво» – «Магія танцю».

1.Положення про проведення обласного конкурсу дитячого малюнка «Я люблю свій рідний край. Ми майбутнє твоє, Україно».

2.Положення про обласний конкурс творчих робіт «Здорове життя – успіх буття».

3.Умови проведення обласного етапу Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Чисті роси», номінація «образотворче мистецтво» – «Перлини Сумщини».

4.Умови проведення заочного етапу Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Чисті роси», номінація «образотворче мистецтво» –  «Юні художники Сумщини».

5.Умови проведення обласного етапу Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Чисті роси», номінація «образотворче мистецтво», «Юні художники Сумщини».

 Розклад фестивалів-конкурсів на 2015 – 2016 рік: Всеукраїнські та Міжнародні фестивалі-конкурси. 

Впродовж  останніх десяти  років на теренах Київщини, у курортному селищі Ворзель,  успішно діє творчий проект «Відродження починається з духовності», в рамках якого проходять Всеукраїнські фестивалі та фестивалі – конкурси аматорської творчості.

12 - 13 березня 2016 р.  - VII Всеукраїнський фольклорно – етнографічний фестиваль «Золоті ключі» імені Василя Верховинця, метою якого є виявлення і збереження кращих зразків фольклорно – етнографічного мистецтва, розвиток та пропаганда народних традицій хореографії, активізація пошукової роботи фольклорних експедицій та підтримка самобутніх носіїв фольклорної спадщини.

27-31 серпня 2016р. – I Всеукраїнський дитячий  фестиваль « Барвиста мозаїка»

17-18 вересня 2016р. – IX Всеукраїнський фестиваль – конкурс аматорської творчості «Пісенні візерунки», метою якого є збереження та подальший розвиток  пісенного та хореографічного спадку українського народу , розширення музично – просвітницької діяльності аматорських колективів та окремих виконавців, залучення їх до активної участі у культурному житті держави.

03-04 грудня 2016р.  – VIII Всеукраїнський фестиваль духовної музики «Введенські піснеспіви»,    який проходить на честь свята Введення в храм Пресвятої Богородиці з метою сприяння  духовному відродженню українського народу, збереженню музичних традицій та залученню  широкої громадськості до вітчизняної та світової духовної музики.

1.Умови проведення обласного етапу Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Чисті роси», номінація «художнє виконавство» – «Лелеченька»

2.Умови проведення обласного етапу Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Чисті роси», номінація «художнє виконавство – «Співограй»

3.Умови проведення обласного етапу Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Чисті роси», номінація «художнє виконавство» – «Співуча веселка»

Позашкільну освіту можна розглядати як найважливішу складову освітнього простору, що склався в сучасному суспільстві. Позашкільний навчальний заклад сьогодні – це широкодоступний заклад освіти, який спрямовує вихованців на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля. Позашкільна освіта та виховання – процес безперервний. Він не має фіксованих термінів завершення і послідовно переходить від створення умов, сприятливих для творчої діяльності дітей та підлітків, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі та самостійної творчості. 

Заняття — основна форма навчання  в позашкільному навчальному закладі.

Основні вимоги до якісного сучасного заняття:

- науковість - використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики;

- системність - побудова заняття на основі закономірностей навчально-виховного процесу; зв'язок з раніше отриманими знаннями та вміннями, опора на вже досягнутий рівень розвитку вихованців;

- оптимальність - реалізація на занятті в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів та правил; забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності вихованців з урахуванням їх інтересів, нахилів, потреб;

- ефективність - зв’язок з життям, особистим досвідом дітей; формування практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності; формування уміння вчитися.

Самоосвіта педагога - свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця: адаптування своїх індивідуально неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості.

Сьогодні все частіше портфоліо використовують у педагогічній практиці. Правильно сформоване портфоліо допомагає педагогам вигідно представити свій педагогічний досвід, неординарно розповісти про нього, налаштуватися на професійне зростання.

Портфоліо педагога – це добірка методичних матеріалів, документів та інших свідчень досягнень і прогресу у професійній діяльності.

Головне призначення портфоліо – продемонструвати найбільш значимі результати практичної діяльності для оцінки своєї професійної компетентності. Презентація портфоліо кожним педагогом є мотиваційною основою його особистісного вдосконалення і фахового зростання.

Портфоліо вирішує  наступні завдання:

- підтримує мотивацію професійного зростання педагогів;

- заохочує активність та самостійність педагогів в самоосвіті;

- розширює  можливості педагогічного самовизначення;

- розвиває навички рефлексивної та оціночної діяльності педагогів.

     Самоосвіта керівника гуртка є необхідна умова професійної діяльності педагога. Суспільство завжди пред'являло, і буде пред'являти до вчителя найвищі вимоги. Для того щоб вчити інших потрібно знати більше, ніж всі інші. І ці знання не повинні обмежуватися предметом і методикою його викладання. Керівник гуртка повинен бути в курсі передових технологій, мати знання в різних сферах суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці та інше. Керівник гуртка повинен вчитися всьому постійно, тому що сама його робота пов'язана з постійним оновленням. Щороку до керівника гуртка приходять нові гуртківці, що несуть із собою новий етап розвитку суспільства. Він перший стоїть на порозі завтрашнього дня. Саме тому основною метою самоосвіти є досягнення бажаного рівня професійної компетентності шляхом оновлення та удосконалення наявних у фахівця знань, умінь і навичок.

      Самоосвіта - це потреба, яка захищає особистість від інтелектуального зубожіння, це усвідомлений процес пізнавальної діяльності, це вдосконалення будь-яких якостей людини або його навичок. Однак процес самоосвіти керівника гуртка на практиці часто проходить стихійно і безсистемно або ж під тиском адміністрації чи методиста. Ні той, ні інший варіант не дає ефективного результату. Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом з дипломом або за наказом. Цьому теж треба вчитися.

       Перш за все, керівник гуртка має визначитися зі своїми інтересами. Саме вони повинні стати фундаментом його розвитку. Звичайно, можна змусити людину робити те, що йому не подобатися, але в самоосвіті це буде мов крапля води, що подає у розпеченій пустелі на пісок - вона встигне випаруватися, навіть не досягнувши мети.

Одним із найважливіших завдань сучасної школи є формування творчої, мислячої особистості. У наш час все більше уваги приділяється питанням творчого розвитку дітей, де головним завданням виступає розвиток їх творчих здібностей засобами мистецтва, зокрема в позашкільній освіті.

Вокально-хорова робота — один із різновидів творчо-естетичної діяльності людини. У виконавській музичній діяльності інтенсивно розвиваються музичні творчі здібності вихованців, розширюються можливості активного сприймання народнопісенної творчості.

Пісня є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини. 

Савченко Л. М., керівник гуртка народної пісні

Сумського районного Будинку дітей та юнацтва

Нині одним із пріоритетів Української держави визначено національний характер освіти й національне виховання, які мають здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді й спрямовуватися на залучення їх до глибинних пластів національної культури й духовності, формування національних світоглядних позицій, поглядів, переконань на основі цінностей вітчизняної й світової культури.

Плануючи роботу свого гуртка, я намагаюся зберігати та розвивати народні традиції, народну танцювальну хореографію, створюю стилізовані танцювальні композиції, зберігаючи національний колорит, ввожу інновації  в український костюм. На заняттях діти навчаються прийомів пластично-виразного виконання українських танцювальних рухів, формування навичок емоційно-усвідомленого виконання репертуару українських хореографічних традицій в усталеному й варіативному вигляді, розвивають творчі уміння імпровізації рухів.

Розучування українського народного танцю виховує в дітей  національно спрямовані особисті якості  (національної самосвідомості, менталітету, ціннісного ставлення до українських традицій і мистецтва хореографії ), розвиток музикальності, танцювальності, творчих здібностей дітей, культури виконання українського хореографічного репертуару дітей, пластичності, природності й водночас артистичності виконавства.

Голома Г.С.,

керівник хореографічного гуртка

Підготовка та публікація статей з досвіду роботи є важливою складовою професійної діяльності педагогів позашкільних навчальних закладів. Мета їхньої підготовки може бути різною. Це і висвітлення подій, і розповіді про діяльність закладу або його структурних підрозділів, і висвітлення досвіду або результатів науково-педагогічного дослідження. Саме тому вимоги до складання текстів статей є дещо різними.

Загальноосвітня школа – масовий тип навчально-виховних закладів, які надають загальну освіту. Організовується ЗОШ за принципом єдиної школи – кожний ступінь базується на попередньому і є його продовженням .

Позашкільні заклади – державні й громадські, організаційні та інструктивно-методичні установи з позашкільної роботи з дітьми й підлітками. Є позашкільні заклади загального типу (палаци й будинки школярів, дитячі парки, дитячі сектори профспілкових клубів і палаців культури) і спеціалізовані (дитячі бібліотеки, театри, спортивні школи, станції юних натуралістів, техніків, туристів, дитячі залізниці, морські та річкові пароплавства, лісництва). Більшість позашкільних закладів є підвідомчими Міністерства  освіти і науки України. Робота позашкільних закладів тісно пов’язана з навально-виховним процесом у школі.

Структурний опис взаємодії представлений у транс-акційному аналізі Б. Берна, який розглядав її через динаміку міжособистісних позицій партнерів, позначивши їх як «Дитина», «Дорослий», «Батько». Показником ефективності є адекватне розуміння ситуації та адекватний стиль дії в ній.

В організаційно-масових заходах, які проводить Сумський районний Будинок дітей та юнацтва, беруть участь майже всі школи району. Великою популярністю серед дітей та підлітків користуються гуртки естетичного виховання. У закладі працюють:

• хореографічні колективи

• фольклорний колектив

•  гуртки образотворчого мистецтва та батик

• бісероплетіння та художньої вишивки

Вихованці гуртків образотворчого мистецтва оволодівають техніками художнього малюнку. У кожному творі відчувається неповторна індивідуальність й особливе світобачення. На заняттях гуртка діти опанували такий вид мистецтва, як батик.

Вихованці є переможцями Міжнародних, Всеукраїнських, обласних конкурсів образотворчого мистецтва. 

методист Сумського районного БДЮ

Шищенко Н.М.

1. Пошук обдарованих дiтей, виявлення талантiв

• анкетування;

• тестування;

• участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях, виставках.

2. Органiзацiя роботи з виконанням програми

• створення банку даних про обдарованих вихованців;

• розробка керiвником гурткiв авторських програм;

• встановлення зв’язкiв iз базовими школами, в яких працюють гуртки від БДЮ;

• пiдготовка методичних розробок, рекомендацiй на допомогу в роботi керiвнику гуртка;

• органiзацiя консультпункту для керiвникiв гурткiв із питань методичної допомоги в роботi з обдарованими дiтьми; пiдготовка методичної лiтератури.

Художньо-естетичне виховання завжди було джерелом повноцінного розвитку особистості, сприяло формуванню почуттів, емоцій, думок. Тому художньо-естетичний простір - це територія формування творчої та компетентної людини, яка живе цікавим життям. Розвиток творчих здібностей, обдарувань та здобуття вихованцями практичних навичок, оволодіння знаннями у сфері культури та мистецтва забезпечує художньо-естетичний напрям позашкільної освіти.

Пріоритетними напрямами діяльності гуртків художньо-естетичного напряму у Сумському районному Будинку дітей та юнацтва є:

• організація навчально-виховної діяльності вихованців на основі діяльнісного підходу та ігрової педагогіки;

• використання новітніх освітніх технологій;

• забезпечення творчої самореалізації дитини в навчально-творчій позашкільній діяльності;

• організація змістовного дозвілля дітей та учнівської молоді;

• сприяння професійному самовизначенню особистості;

• превентивне виховання та формування навичок здорового способу життя;

• співпраця з батьками вихованців, загальноосвітніми, вищими навчальними закладами, дитячими та молодіжними громадськими організаціями щодо забезпечення умов для розвитку творчих здібностей вихованців.

Проаналізувавши роботу МО керівників гуртків художньо-естетичного напряму, учасників Школи молодого педагога, мобільної творчої групи по вивченню передового педагогічного досвіду керівників гуртків художньо-естетичного напряму, слід відзначити, що особливої уваги потребує визначення організаційно-педагогічних особливостей діяльності керівників гуртків художньо-естетичного напряму. 

Танець - багатогранний вид мистецтва, який комплексно впливає на розвиток дитини. Відкрити  перед  дитиною світ танцю, його багатство та красу, прищепити  любов до прекрасного, саме така мета програми для учнів молодших класів Школи народного танцю.

Основна мета програми – сформувати  інтерес до народного хореографічного мистецтва, розкрити творчі здібності дитини з урахуванням індивідуальних можливостей, задовольнити рухову активність, навчити азам хореографії.

Завдання програми – розвинути  природні  фізичні дані, координацію, увагу,  уяву, зміцнити  м’язи тіла, формувати  виразні  рухові навики, виробити особистісні якості: силу, витримку, працездатність, цілеспрямованість.                                                                                                                                                                                                                                                            

Навчальною програмою для підготовчого, 1, 2 класів передбачено обсяг матеріалу, який сприяє вихованню хореографічних навичок, закладенню рухових основ, котрі готують дитину до виконання танцювальних  рухів, етюдів та танців.

На першому році навчання засвоюються ази ритміки, елементи  народного танцю, музично-танцювальні ігри з елементами імпровізації, загально-фізичні та партерні гімнастичні вправи необхідні для розвитку дитини.

На другому році навчання здійснюється подальше вивчення основ народної хореографії, ускладнених форм ритміки та партерної гімнастики, створення нескладного етюдного матеріалу.

На третьому році навчання вдосконалюються вже отримані хореографічні навики, знання та уміння. В заняття поступово вводяться елементи рухів українського, білоруського народного танцю, що є навчальним матеріалом, а також танцювальних  рухів та комбінацій  у вивчених характерах.

Навчальною програмою передбачено такий обсяг матеріалу, який сприяє розвитку хореографічно-музичних навичок дитини.     Педагог-хореограф повинен добре орієнтуватися у вікових, психологічних  особливостях дитини, щоб доступно та методично грамотно навчити дітей хореографічним рухам, які є основою для подальшого навчання мистецтву хореографії.

Специфіка занять хореографією полягає у показі педагогом різних рухів, а з  молодшими дітьми це набуває особливого значення, оскільки саме в цих дітей ще  не досить розвинені рухові й слухові аналізатори. Тому педагог-хореограф повинен чітко давати завдання, підкріплюючи свій показ поясненнями зрозумілими дітям. Виконання рухів та комбінацій повсякчас супроводжуються коментарями педагога, які направлені на виправлення помилок учнів, для досягнення кращого виконавського результату. Окрім програмного матеріалу, який показується та вивчається на заняттях, потрібно звернути увагу на  вправи для імпровізації, щоб розвинути у дитини хореографічне мислення, уяву, фантазію, а також асоціативне сприйняття матеріалу. 

Поради батькам, чиї діти відвідують хореографічні гуртки

Сумського районного Будинку дітей та юнацтва

НЕ ОБМЕЖУЙТЕ розвиток дитини надто ранньою хореографічною спеціалізацією. Коли дитині 6-8 років, ви не можете передбачити, чи схоче вона стати артистом балету.

НЕ ОЧІКУЙТЕ від занять хореографією швидкого зовнішнього результату. Правильно оцінюйте психофізіологічні можливості дитини. Наслідком занять має бути поступовий розвиток її здібностей.

НЕ СМИКАЙТЕ дитину під час занять, якщо вам здається, що вона порушує дисципліну або неточно повторює рухи за педагогом. Поважайте її творчість, не руйнуйте радісну, безпечну атмосферу заняття.

НЕ ВВАЖАЙТЕ свою дитину «жахливою ». Ваша донька або син – це маленьке диво.

Декоративно-ужиткове мистецтво – мистецтво виготовлення, художнього оздоблення виробів, що мають переважно побутове призначення. В Україні декоративно-ужиткове мистецтво має глибоке коріння. Воно розвивалось і розвивається внаслідок індивідуальної творчої праці народних майстрів і художників-професіоналів. Одним із сучасних напрямів декоративно-ужиткового мистецтва є флористика – мистецтво виготовлення об’ємних композицій із рослинного та штучного матеріалу, комбінування висушених рослин для створення картини методом аплікації.

Навчальна програма «Флористичні барви» розроблена на основі навчальної програми «Флористика» (авт. Шаклеїна Л.М.) з урахуванням компетентносного підходу.

Метою програми є формування творчих здібностей особистості під час вивчення мистецтва флористики.

Завданнями програми є:

• ознайомлення вихованців із народними ремеслами;

• розвиток їхніх художніх здібностей;

• виховання любові до навколишнього світу, дбайливого ставлення до природи;

• сприяння професійному самовизначенню вихованців.

Досягнення мети та реалізація завдань забезпечують формування таких компетентностей:

• пізнавальної: поглиблення знань із трудового навчання, образотворчого мистецтва, народознавства, креслення, історії; оволодіння знаннями про природний матеріал, його  властивості; ознайомлення зі способами заготівлі, зберігання, обробки, принципами побудови композиції;

• практичної: формування практичних умінь і навичок роботи з матеріалом, інструментами та обладнанням; виготовлення композицій з природного матеріалу на площині, їх оформлення;

• творчої: набуття досвіду власної творчої діяльності; емоційний, фізичний та інтелектуальний розвиток; задоволення потреб особистості у творчій самореалізації;

• соціальної: виховання культури праці, формування дружніх стосунків, відчуття відповідальності, колективізму та взаємодопомоги.

Зміст програми поєднує теоретичні й практичні заняття, передбачає варіативність методів і форм навчання (бесіда, розповідь, коментар, демонстрація, порівняльний аналіз, моделювання, ігровий момент, метод проблемних ситуацій, дискусія, індивідуальна й колективна творча діяльність). 

Звернення до молодого керівника гуртка

Школа молодого керівника гуртка