Обережно: Cameraria ohridella!

Aesculus hippocastanum – деревна форма рослини, призначена в основному для декоративно-паркового озеленення Однак, на сьогоднішній день більшість екземплярів кінського каштану на межі зникнення, так як, за попередніми даними дослідників, вони зазнають масового ураження природним шкідником.

Причиною такого масового зникнення гіркокаштану звичайного визнано мінуючу міль, яка стала ворогом номер один у багатьох містах України, а Києва особливо.

Відомо, що каштанова мінуюча міль (Сateraria ohridella) – листоїдний шкідник, який став одним із факторів загибелі гіркокаштану звичайного не тільки на території України, а й світу загалом.

Каштанова мінуюча міль – це метелик завдовжки 4 мм з розмахом крил 7-10мм. Cameraria ohridella відкладає світло-зелені, краплеподібні яйця, діаметром 0,27 – 0,32 мм на верхній бік листка біля центральної жилки чи вздовж бокових жилок другого-третього порядку. Зимує в стадії лялечки в опалому листі.

Уперше осередок спалаху масового розмноження Сateraria ohridella на листі гіркокаштану звичайного був виявлений у 1984р. в Македонії у природних каштанових лісах навколо оз. Орхід. Вважають, що середньорічні темпи поширення Сateraria ohridella в Європі становлять близько 100км за сезон. Однак, є припущення, що на сьогоднішній день швидкість розселення листоїдного шкідника зростає.

Існує думка, що проникнення Cameraria ohridella в Україну розпочалось у 1998-1999 рр. з Угорщини. Упродовж останніх років вид поширився на територію більшої частини Західної України і розпочав експансію в центральні регіони держави.

Після виплодження гусениця першого віку проникає під кутикулу в епідермальний шар листкових клітин, де живиться спочатку соком, а з линянням на четвертому віці ротовий апарат змінюється на гризучий і вона переходить до живлення тканинами паренхіми, значно розширюючи міну.

Велика шкідливість Cameraria ohridella зумовлена тим, що вона має високий рівень виживання популяції в зимовий період, досить велику плодючість самиць (20-40 яєць), високий рівень життєздатності яєць (50-70%), полівольтинність (3-4 генерації за сезон).

Так, наприклад одна пара метеликів за плодючості самиць 30 яєць і виживання 50% популяції за три генерації розмножиться до 3375 особин.

Небезпекою цього шкідника є ще й те, що він може розширити вибір об’єктів своєї кормової бази, так як відомі випадки, коли Cameraria ohridella харчувалася липою серцелистою, кленом гостролистим, виноградом диким.

Основними заходами, спрямованими на збереження деревних насаджень гіркокаштану звичайного і боротьби з мінуючою міллю є: систематичне обстеження насаджень гіркокаштану з метою визначення його фітосанітарного стану; згрібання опалого листя та його подальше компостування; оприскування крони; проведення інʼєкцій дерев; використання феромонних пасток; використання піску для боротьби з ожеледицею; підбір для озеленення стійких гібридів гіркокаштану.

Однак, за результатами нашого дослідження, не тільки мінуюча міль є загрозою зникнення каштанів. Відомо, що високі концентрації йону Na⁺  викликають ураження різного ступеню листяного покриву крони і листкових пластинок некрозом та хлорозом. Причиною даного явища є накопичення зольних речовин у фітомасі гіркокаштану звичайного.

Визначений вміст золи (за стандартною методикою визначення золи) у листках та корі гіркокаштану звичайного і становить у зеленій частині рослини 10,1% (по вул. Горького, м. Суми), 8,9% (парк ім. Кожедуба), 8,2% (с. В.Чернеччина).

При окомірному дослідженні кількості листків, пошкоджених, Cameraria ochridella, виявлено найбільший відсоток серед деревних насаджень Aesculus hippocastanum на території с. Велика Чернеччина – 96%, у парку ім. Кожедуба – 69,29%, по вул. Горького – 58,15%.

          Загальна оцінка стану крони за бальною шкалою на основі розробки А.І. Воронцова свідчить про найвищий показник якості крони у 6 балів для рослин території села, та 4 і 1 бал – для рослин у парку та по вул. Горького відповідно.

          Таким чином, нами було встановлено, що найбільш задовільний стан крони гіркокаштану звичайного там, де рівень техногенного навантаження за дослідженими показниками найнижчий, але в цей час ці екземпляри найбільш вражені мінуючою міллю.

  Отже, на основі результатів екологічного проекту, ми вважаємо, що Cameraria ochridella не є основною причиною тотального побуріння листового покриву крони гіркокаштану звичайного. Вірогіднішою причиною катастрофічного функціонального стану Aesculus hippocastanum у вуличних насадженнях м. Суми є високий рівень техногенного забруднення фітотоксичними елементами (Na⁺, Cl, Cd), де основним чинником некротизації листків є йони Na⁺. Цей йон потрапляє в природу під час посипання льоду взимку кухонною сіллю, а потім з талою водою – до рослини.

Таким чином, ми можемо вберегти і квітучі вулиці нашого міста і села, а також розпочати боротьбу із новою загрозою – мінуючою міллю. Чи нам треба чекати, коли на місці каштанів опиняться дерева з наших садів?..

Учасники краєзнавчої експедиції - вихованці

фізкультурно-спортивного гуртка "Спортивне орієнтування" БДЮ

на базі Великочернеччинської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.

керівник експедиції Котькало Є.С., методист БДЮ,

учитель біології та основ екології

Великочернеччинської спеціалізованої школи