Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагога. Чим краще вчитель усвідомлює своє високе призначення, чим краще розуміє вимоги до власної особистості, тим активніше працює над собою. А це основа професійного успіху!!!

Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результат такої роботи – розвиток учнів, а не тільки самовдосконалення в особистому та професійному планах.

Показником ефективності педагогічної самоосвіти є, насамперед, якість організованого вчителем навчально-виховного процесу та професійно-кваліфікованого зростання педагога.

Шляхами самоосвіти є:

• систематичне читання і звернення до авторитетних джерел ( на паперових, електронних носіях);

• аналіз матеріалу джерел, перевірка їх на практиці;

• прослуховування лекцій, докладів в установах, до яких особа не залучена офіційно;

• використання порад фахівців заради підвищення власних знань чи майстерності;

• дослідницька діяльність після досягнення певного рівню освіти, експерименти, моделювання, праця помічником під керівництвом освіченого фахівця тощо.