У сиву давнину святий Василь Великий, полюбляючи квіти, ретельно прикрашав ними свою келію. Уже після смерті старця люди знайшли в його помешканні засохлу рослину й назвали на честь людини, що вважала природу часточкою свого життя.    

Цю квітку бачив кожен. То там, то там блакитними очима спалахують поміж колосся суцвіття волошок — улюблених у народі ніжних і невибагливих рослин.

Волошки – це символ святості, чистоти, привітності та чемності, краси й добра. Цю квітку ще називають волошиха, блакитнянка, васильчик, чичинчик, волошек, лоскутниця, волошечка, волошок, васильок, сердечна трава, польова троянда.

                                            Крючковенко Олександра Павлівна, керівник гуртка "Бісероплетіння"

                                            Сумського районного БДЮ