Серед кращих винаходів людства поезія займає почесне місце. Скільки століть люди намагаються розумом пояснити чудо поезії! Чому вірші здатні чарувати, підбадьорювати, надихати на подальшу боротьбу? Або, навпаки, заспокоювати, зцілювати душу. Як вдається поетам так глибоко проникати в людські почуття? Так ніжно розповідати про кохання та гостро — про нанависть та ревнощі?

Дотепер немає відповіді на питання, у чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою. Тим більше вона вабить читачів. 

Справжнім генієм є Тарас Шевченко, і рівних йому немає. Дуже ніжна та водночас бунтівна, сильна поезія Лесі Українки. “Ще не було епохи для поета, але були поети для епох” - ці слова точно про них написала Ліна Костенко.

Також прекрасна лірика Максима Рильского та Володимира Сосюри. А які чудові вірші про кохання писав наш поет Павло Тичина! Читаєш та відчуваєш, що вони неначе торкають струни серця.

“Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі...”. Ці рядки належать українській поетесі — Ліні Костенко. 

Юні поети Сумського району представили свої твори на конкурс "Проба пера", у підсумку якого було сформовано дану збірку.